ua
01054 Київ, вул.Тургенєвська, буд.38,офіс 102-103

НОВИЙ ПОРЯДОК ФІНМОНІТОРИНГУ

06/10/2020

Чи не щодня Український Парламент приносить нам чергові нововведення. Навіть прогресивному підприємцю, який тримає руку на законодавчому пульсі, важко відстежувати всі зміни, що вже говорити про пересічного громадянина.

Проте, фінансовий моніторинг — це тема, на яку слід звернути увагу як бізнесмену, так і звичайній людині! І ось чому:

Тотальний контроль та обмеження

Держава ввела тотальний контроль за фінансовими операціями — незалежно від особи платника (юридична це чи фізична особа) та незалежно від суми операції. Держава зобов’язала суб’єктів первинного фінансового моніторингу на постійній основі контролювати фінансові операції клієнтів (так званий механізм «належної перевірки» клієнтів).

Деякі аспекти фінансового моніторингу, що зобов’язані здійснювати адвокати як суб’єкти первинного фінансового моніторингу, дуже часто підпадають під поняття адвокатська таємниця. Тому закон передбачає, що адвокати можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі:

  • надання послуг щодо захисту клієнта
  • представництва його інтересів у судових органах й у справах досудового врегулювання спорів
  • надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

Суб’єкти фінансового моніторингу

Будь-який суб’єкт, що надає фінансові послуги на території України — це суб’єкт первинного фінансового моніторингу, на якого покладений обов’язок повідомляти:

  • спеціально уповноважений орган про порогові фінансові операції
  • про підозрілі фінансові операції
  • про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДРПОУ
  • про інформацію про кінцевих бенефіціарів.

До таких суб’єктів, зокрема, належать:

  • пошта або інші установи, які надають послуги з переказу коштів чи поштового переказу
  • аудитори
  • підприємці та компанії, що надають послуги з бухгалтерського обліку або здійснюють консультування з питань оподаткування
  • адвокати
  • нотаріуси
  • особи, які надають посередницькі чи консультативні послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна тощо (детальніше — у ст. 6 Закону № 361-IX)

Чи можна відмовитись надавати інформацію?

У разі відмови клієнта надавати інформацію, яка необхідна для здійснення:

  • ідентифікації та верифікації (в тому числі встановлення бенефіціарів)
  • аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають моніторингу —

наступають такі наслідки:

1) йому буде відмовлено у здійсненні такої операції

2) проведення фінансової операції буде для нього недоступно.

Отже, клієнт зобов'язаний надати суб'єкту первинного фінмоніторингу всі необхідні дані.

Несумлінні клієнти можуть вважати, що аудитора чи нотаріуса можна попросити «не повідомляти» або «закрити очі» на ці обов’язки. Однак потрібно врахувати, що законом встановлений:

  • штраф за несвоєчасне повідомлення вищезазначеної інформації — до 340 000 грн,
  • а максимальний штраф для суб’єктів первинного фінансового моніторингу — 2 703 000 грн!

Які фінансові операції є пороговими та коли підлягають фінансовому моніторингу?

Фінансова операція, що підлягає фінансовому моніторингу, має бути на суму 400 000 грн і більше (раніше — 150 000 грн).

Щоб фінансова операція підлягала фінансовому моніторингу, окрім суми операції (400 000 грн), вона має відповідати ще одній з чотирьох ознак:

1) здійснення:

  • зарахування або переказу коштів
  • надання або отримання кредиту (позики),
  • інших фінансових операцій

у разі, якщо хоча б один з учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері:

  • боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом
  • фінансуванням тероризму
  • фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

2) фінансові операції з публічними діячами (членами їх сім’ї);

3) фінансові операції з переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) операції з готівкою:

  • внесення
  • переказ
  • отримання коштів.

Всі перекази коштів повинні супроводжуватися детальною інформацією про платника й одержувача переказу коштів.

 

Потрібно мати на увазі, що цей закон передусім спрямований на адаптацію українського законодавства до норм і стандартів ЄС з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.

Закон про фінансовий моніторинг має як позитивні, так і негативні аспекти для бізнесу та громадян. Анонімні або дуже сумнівні суб’єкти не будуть обслуговуватись у банках й інших фінансових установ. Тепер передбачено повне розкриття бізнесу й тотальний контроль за його бенефіціарами.

На жаль, одразу важко спрогнозувати всі наслідки, переваги та недоліки закону: все це ми зможемо відчути лише в процесі його застосування.

Марія Янко, адвокат, старший юрист практики податкового та митного права Olsten Partners.


Поставити питання