ua ru
01054 Київ, вул.Тургенєвська, буд.38,офіс 102-103

Наслідки податкової амністії

17/01/2022

Наслідки податкової амністії: пастка для більшості, чи можливість для меншості? 

1 вересня 2021 року в Україні почала працювати Податкова амністія. Проте, не всі розуміють, що це означає, та які матиме наслідки. Україна переймає у європейських країн законодавчий досвід, перейняла також і досвід з обов’язкового декларування доходів громадян.

«В тіні» в українців знаходиться близько 50 млн доларів»: про це говорить в своїх інтерв’ю голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. За оцінками дослідження компанії Erns & Young, четверту частину від ВВП України – складають тіньові операції. Хоча, звісно, дізнатись точну цифру просто неможливо. 

Впродовж перших двох місяців після старту подачі декларацій, уже задекларовано активів більш ніж на 140 млн.грн. Однак, далеко не всі поспішають заповнювати та подавати декларацію про свої статки, а все тому, що деякі аспекти цієї процедури досі незрозумілі. 

Коротко про головні та найважливіші питання:

 

1.    Що таке податкова амністія? 

Це добровільне декларування громадянами своїх активів. Ще називають цей процес легалізацією статків, з яких громадянин раніше не сплатив податки. Громадяни мають сплатити невелику ціну за таку процедуру легалізації, а Держава таким громадянам гарантує, що не буде карати та дозволить почати податкове життя з чистого аркушу.

 

2.    Хто може подати «нульову» декларацію?

Тут простіше сказати хто не може: колишні (з 2005р) або теперішні  держслужбовці, неповнолітні, недієздатні, або ті, чия дієздатність обмежена. 

 

3. Що розуміється під активами? Що можна декларувати? 

Під активами розуміють:

-       гроші  в розмірі більше 400 тисяч грн., що є на рахунку в банку; 

-       рухоме та нерухоме майно; 

-       цінні папери; 

-       майнові права; 

-       паї; 

-       дорогоцінні метали; 

-       дорогоцінне каміння, тощо. 

Податківці вказують, що активи вартістю до 400 тис.грн, можна не декларувати. Кошти, які зберігаються вдома – це не активи в розумінні податкової амністії. Для того, щоб ці кошти стали активами, потрібно покласти їх в банк на спеціальний рахунок, банк надає про це довідку. Осі ці кошти на спеціальному рахунку і будуть активами. Потім ці кошти можна зняти.

 

4. Що ж тоді не можна декларувати? 

Загалом не передбачено декларування активів особи, стосовно якої розпочато досудове розслідування або відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених певними статтями Кримінального кодексу України.

 

5. Скільки платити за подані в декларації активи? 

Важливо сказати, що передбачено лише одноразовий платіж.

Ось такі ставки:

-       5% з вартості всіх активів, розміщених в Україні або на рахунках в українських банках; 

-       9% з вартості активів  розміщених за кордоном (гроші, нерухомість, тощо); 

-       2,5% щодо вартості держоблігацій, придбаних у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року.

 

6. Якщо немає можливості просто зараз сплатити – що робити?

У разі, якщо можливості за раз сплатити 5% від суми активів, що амністуються, у декларанта немає, то податкове зобов’язання можна розбити на три роки. Проте, ставка податку становитиме не 5%, а 6% (2% від вартості амністованого майна щороку).

Так само і для активів за кордоном, розстрочити сплату податків на 3 роки у цьому разі можна за ставкою 9,5% (якщо декларація подаватиметься до березня 2022 року) і 11,5% (після 1 березня 2022 року).

 

7. Чи всі рівні перед законом?

Відповідно до закону, подавати декларацію не вимагають від тих, хто після 2005 року вже подавали майнові декларації (відповідно до законів, що визначали чи визначають правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції) хоча б раз. Фактично це означає, що депутати та держслужбовці, що обіймали керівну посаду в період за останні 15 років – звільнені від декларування. 

Можливо, логіка полягає у тому, що активи держслужбовців мають бути оподатковані не за амністією, а «по повній», але в публічному просторі висловлюються побоювання з приводу того, що статки депутатів так і не привернуть уваги податківців. 

 

Які основні проблемні питання податкової амністії бачать адвокати:

1. Держава обіцяє не перевіряти звідки походять гроші, але, фактично,  коли такі кошти будуть розміщуватися на банківський рахунок, банк зобов’язаний перевірити походження коштів у процесі фінмоніторингу. Не зрозуміло, чи може банк відступити від правил проведення фінансового моніторингу, якщо  готівкові кошти для декларування розмішуються на спецрахунку.

2. Після подачі декларації, податковий орган перевіряє її протягом 60 днів на наявність/відсутність арифметичних та логічних помилок. Також, протягом 10 календарних днів податкова має право попросити (через повідомлення), виправити помилки, якщо вони не призвели до недоплати. Разом із тим, податковий орган має право здійснити позапланову перевірку декларанта. Результатами цієї позапланової перевірки – оподаткування цих активів за ставкою 18%. 

Так, є декілька підстав для винесення такого рішення. Зокрема, відсутність документів у декларанта, або невідповідність поданих даних з даними реєстрів. Отже, для декларування треба бути готовим до того, що підтвердити документально такі активи. Вірогідність того, що багато хто не зберігає документи з 2005 року дуже велика.  В нормі закону, відсутній перелік документів, які необхідно надати для перевірки, отже існує ймовірність зловживання та перевищення службових повноважень. 

3.   А що з позовною давністю? Строк позовної давності по нарахуванню та сплати ПДФО та військового збору 7 років, ця норма діє з 24.05.2020 року. Яким чином, податкові органи зможуть донараховати податок з доходів фізичної особи за період з 2005 року по 2014 рік, важко зрозуміти. 

 

Чому люди не поспішають декларувати «успіхи минулих років»? 

Добровільне декларування – позитивна ініціатива, проте вона не підкріплена прийнятним стимулом. Фактично, декларант просто «втрачає» 5-9 відсотків від свого статку, сплачуючи податок, але ж поряд є багато інших, які цього не роблять, і це ні на що поки не впливає. 

Стимулом до декларування може виступити якісно працюючий контроль держави за доходами й витратами громадян, адже коли не можна вільно користуватись активами, то мотивації сплатити податки стає більше. 

 

Одна з причин не надто вражаючих темпів декларування активів за податковою амністією криється також і в побоюваннях декларантів стосовно конфіденційності даних. Довіряючи конфіденційну інформацію державі,     вже не раз траплялось так, що ця інформація потім ставала товаром, і маючи такий негативний досвід не всі беззастережно готові довіряти знову. Власники великих активів об’єктивно побоюються, що інформація про їхні статки може вийти в публічне поле, стати причиною репутаційних ризиків, цькування, чи приверне увагу злочинців. 

 

Добровільне декларування – це не лише питання механізмів, а ще й питання довіри до влади в цілому, і чим нижчий рівень довіри, тим повільніше просуватиметься прогрес у питанні податкової амністії.  

 

Висновки:

1. Добровільне декларування - це законний та реальний спосіб легалізувати свої активи.

2. Як і будь-яка інша взаємодія з державним органом, добровільне декларування має здійснюватися за попередньою підготовкою. 

3. Бути готовим пройти фінансовий моніторинг у банку та надати інформацію про джерело походження коштів, країну походження тощо.

3. Бути готовим, що податківці можуть задати уточнюючі питання та попросити роз’яснення або копії документів.

4. Якщо особа не подала декларацію, то вважається, що у неї немає активів, що не задекларовані, або з яких було вже сплачено податки. На нашу думку, з 01.09.2022 року  почнеться тотальний контроль податкових перевірок фізичних осіб.

5. Вводиться поняття «непрямий метод фінансового контролю». Це означає збір інформації про доходи та витрати платника податків та аналіз цієї інформації з інформацією, що міститься у всіх державних реєстрах (наявність/відсутність автомобілів, земельних ділянок, квартир і тп). Цей метод працює по принципу, а чи достатньо ви заробляли щоб придбати такі активи. 

6. Після завершення періоду податкової амністії будуть запроваджені непрямі методи оподаткування. Концепція відповідного закону розробляється і скоро можна буде її проаналізувати та обговорити. 

7. Йде ера тотального контролю за  доходами, готівковими коштами та сплатою податків. Українці прагнули до Європи, а чи готові ми українці до європейських правил оподаткування доходів?

Поради:

1. Перед тим, як подавати добровільну декларацію, потрібно визначити всі активи, які будуть декларуватись, визначити вартість за яку придбавались такі активи та критично оцінити їх джерела походження. 

2. Віднайти всі документи, які допоможуть підтвердити дані, що вказані у декларації.

3. Визначити періоди придбання та які доходи офіційно  отримували. Проаналізувати. Співставити. Прийняти рішення. 

4. Оскільки, багато громадян мають певний статус (державний службовець, працівник правоохоронних органів і т.п) члени їх сімей, їх близькі родичі теж знаходяться під пильною увагою податкових органів та органів, що розслідують корупційні злочини. Варто взяти до уваги цей факт, тому що у разі подачі добровільної декларації особою, що була родичем або членом сім’ї, інформація, подана у декларації може стосуватись особи що має цей спеціальний статус.


Поставити питання