ua ru
+38 073 010 90 94
+38 067 384 57 54
01054 Київ, вул.Тургенєвська, буд.38,офіс 102-103

Запит про надання інформації від Державної фіскальної служби – це не привід для хвилювання!

06/12/2016

запрос1Сьогодні досить поширеними є випадки надходження на адресу юридичних осіб та фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, запитів Державної фіскальної служби. Більшість керівників у таких ситуаціях не можуть дати собі раду і зрозуміти, що їм робити.

Запити від Державної фіскальної служби дуже часто також надходять на адресу підприємств, які слідкують за правильністю ведення бізнесу, дотримуються чинного законодавства України та не мають жодних прогалин у бухгалтерії та в поданих деклараціях.

Відповідно, у Вас виникають закономірні питання:

  1. Чи є проблемою для Вашого підприємства запит Державної фіскальної служби?
  2. Якими мають бути дії керівника при надходженні такого запиту?
  3. Якою має бути відповідь на запит, щоб не дати підстав податківцям для позапланової перевірки?

Ви вже отримали запит Державної фіскальної служби і думаєте, що потрібно зробити першочергово?

Спочатку необхідно звернутись до першоджерел і встановити підґрунтя надісланого запиту, що міститься саме у його правовій природі та засадах.

У першу чергу керівник повинен поставити собі завдання номер один – з'ясувати, чи має право Державна фіскальна служба України направити на адресу його підприємства такий запит?

Відповідь на це питання доречно шукати у Податковому кодексі України, а безпосередньо – у статті 73, у якій зазначено: «Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження». Подібні положення також містяться в пунктах 20.1.3., 20.1.14 ч. 20.1 Податкового кодексу.

Відповідно до цього, ми отримуємо відповідь, що Державна фіскальна служба наділена таким правом як звернутись до платника податків із запитом, за яким підприємство має надати необхідну інформацію.

Але не треба поспішати і робити погані висновки!

У цій же статті Податкового кодексу ми бачимо, що законодавець передбачив «вичерпний перелік та підстави надання такої інформації».
Ці підстави вказані у ч. 73.3 статті 73 Податкового кодексу України. Процитуємо їх із офіційного джерела: «Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом».

Окрім з'ясування керівником підстав запиту, отриманого від податкової служби, йому одночасно треба звернути увагу як саме складено запит.
Закон, яким найчастіше керуються у своїй роботі податківці, передбачив наступне: «Запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

  1. підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
  2. перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
  3. печатку контролюючого органу».

Логічно, що Ви замислитесь над питанням: чому це так важливо?

Зверніть на це увагу, оскільки у податкових нормах є таке положення як: «У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзаці 1 та 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит».

Друге завдання для керівника полягає у з'ясуванні тієї інформації та переліку документів, які необхідно надати Державній фіскальній службі.

Проаналізувавши чинне законодавство, можна сміливо говорити про те, що у запиті фіскальної служби повинно бути чітко вказано, яка саме інформація та які саме документи їм потрібні?

Зауважте! Запит не повинен містити вимогу «надати всі документи щодо...». Не повинно бути ситуації, коли Ви взагалі не розумієте, яким чином ці документи відносяться до підстави направлення такого запиту.

Наголошуємо, що інформація, яку просять надати податківці, повинна бути нерозривно пов'язана з підставами надісланого запиту. Перелік документів, зазначених у даному запиті, також повинен логічно виходити з підстави надсилання запиту.

Таким чином, стає зрозумілою третє завдання для керівника: необхідно звертати увагу, на які норми Податкового кодексу є посилання у запиті.

Зверніть увагу! Посилання на статтю 73 або на ч. 73.3 не повинно бути для Вас вичерпним.

Контролюючий орган повинен посилатись на конкретну норму/норми законодавства, за якими він буде наділений правом звернутись до підприємства із запитом, і отримати саме таку інформацію від платника податку.

Четверте і найважливіше завдання – це відповідь на запит.

Зауважимо, що повинна буди саме «відповідь», оскільки вважаємо, що відповідь на запит повинна мати місце за будь-яких обставин.
У випадку, якщо Ви виявили порушення, які звільняють Вас від обов'язку надавати відповідь на такий запит, рекомендуємо надіслати лист контролюючому органу з обґрунтуванням підстав, за якими підприємство має право не надавати відповідь. Це допоможе уникнути ймовірної позапланової перевірки як реакції контролюючого органу на неотримання відповіді у встановлений строк.
Якщо у Вас склалась ситуація, коли зі сторони податківців запит є правомірним та додержано всіх вимог, передбачених до нього чинним законодавством, необхідно надати інформацію контролюючому органу у встановлений строк.

Найчастіше для реагування на запит надається 1 місяць від дня його находження. Однак, у разі посилання Державної фіскальної служби як на підставу запиту на п. 1, 3, 4 ч. 73.3 статті 73 Податкового кодексу України строк на відповідь складає 10 днів.

Відповідь на запит повинна бути максимально вичерпною, аби контролюючий орган не розцінив її як таку, що не містить повної та достатньої інформації. У випадку, коли податківці матимуть підстави вважати, що надана відповідь не є вичерпною і Вами надано недостатньо інформації, це може призвести до позапланової перевірки.

Важливо! Даючи відповідь на запит, звертайте особливу увагу на наступне:

  • всі реквізити, які будуть зазначені у відповіді на запит;
  • чи надали Ви пояснення щодо всієї інформації, яка була затребувана працівниками фіскальної служби;
  • обов'язково складіть перелік всіх документів, які Ви надаєте разом зі своєю відповіддю.

Таким чином, можна сміливо говорити про те, що запит Державної фіскальної служби не є проблемою за умови професійного підходу до цієї ситуації.

Звертаємо увагу на те, що основна мета такого запиту є отримання від платника податків документи та інформацію (згідно переліку, який нагадує перелік документів на проведення документальної комплексної перевірки). Таку інформацію та документи, при нагоді можна використати не на користь самого платника податків. Отже, буде доречним порадити , детально вивчати законність запитів про надання інформації та ретельно перевіряти підстави їх надсилання.

Автор: Головань Ганна, юрист практики господарського та податкового права


Поставити питання