ua
+38 073 010 90 94
+38 067 384 57 54
01054 Київ, вул.Тургенєвська, буд.38,офіс 102-103

ЕЛЕКТРОННІ ДОКАЗИ: КРОК ВПЕРЕД ЧИ СПРОБА ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ?

24.01.2018 р.

      На сьогоднішній день дедалі більше набувають популярності інформаційні технології. З поширенням різноманітних технологічних можливостей електронне листування давно зменшило обсяг паперового листування в ділових відносинах. Тому доволі часто виникали випадки, коли сторона у суді не могла добитися справедливості в результаті відсутності "належних доказів". На практиці виникла  величезна кількість питань щодо можливості використання інформації, яка знаходиться на електронних носіях чи з мережі Інтернет.

      Українське законодавство в багатьох питаннях суттєво відстає від реалій сьогодення. Із судової практики можна побачити як суд робив суперечливі висновки щодо питання визнання електронних доказів належними і допустимими. Не було чіткого визначення та регламентування, тому суд в деяких випадках відносив їх до речових доказів, а в деяких – до письмових.  Новими процесуальними кодексами запроваджено положення щодо електронних доказів, що свідчить про "спробу законодавства йти в ногу з часом". Але як вбачається з практики, практично кожна новела українського законодавство піддається жорсткій критиці, даний випадок не виключення.

      В результаті нововведень, електронні докази мають таку ж юридичну силу, як і письмові та речові докази. Водночас у фахівців виникла величезна кількість питань стосовно процедури засвідчення та використання електронних доказів у судовому процесі. Законодавець зазначив, що  електронні докази до суду подаються в  оригіналі або належно засвідченій електронній копії. Чітко не вказано що саме вважається оригіналом, тому на практиці будуть часто виникати суперечності щодо цього. Ще більше виникає питань з подачі копій, які повинні бути належним чином засвідчені. Так, законодавець зазначає що копія засвідчується електронним цифровим підписом, який прирівнюється до власноручного підпису, чи в іншому порядку, встановленим законом. Але найцікавіше, що законодавством не встановлений інший порядок засвідчення електронних копій. Так нотаріуси можуть засвідчувати лише копії письмових документів, також не існує процедури засвідчення інформації з Інтернету.

      Складність полягає ще в тому, що інформацію з мережі Інтернет можна легко видалити, що значно знижує шанси довести факт її наявності. Дану проблему частково може розв’язати новела, згідно з якою, за заявою сторони чи із власної ініціативи суд наділяється повноваженням оглянути веб-сайт, інші місця збереження даних в інтернеті для з'ясування та фіксування змісту електронних доказів. Хоча поки що незрозуміло як суд буде досліджувати й оцінювати докази, адже наразі він не наділений спеціальними повноваженнями для цього.

      Щодо процедури подачі електронних доказів, то законодавством визначено, що сторони процесу мають право  подавати копії електронного доказу, із зазначенням в кого наявний оригінал. Водночас паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Якщо сторона не надасть за вимогою суду оригінал електронного доказу, то такий доказ не береться судом до уваги. Крім того, не визначено що суд вважає оригіналом, а що підробкою. Адже з розвитком технологій легко можна зробити "потрібний" доказ за допомогою різноманітних програм.

      Також проблеми, з якими учасники судового процесу можуть зіштовхнутися, полягають у труднощах з доведенням авторства електронних листів: під час реєстрації на електронних серверах верифікація користувача мінімальна, а в деяких випадках і зовсім відсутня, тому суд не матиме змоги правильно ідентифікувати автора.

      Слід звернути увагу, що в результаті змін процесуальних кодексів необхідно змінити інструкції з діловодства в судах. Тому що, відповідно до них, документи, які отриманні без цифрового електронного підпису не належать до офіційних.

      Вищевикладене свідчить про те, що багато питань, пов'язаних з електронними доказами є невирішеними, тому внесені зміни потребують великої кількості допрацювань. А поки що залишається сподіватися, що Верховний Суд України сформує практику єдиної позиції розгляду питань у даній сфері.

      У зв'язку із збільшенням використання електронних доказів у процесі з метою відстоювання своєї позиції в судах, вже зараз можна вживати низку заходів. Необхідно виключити будь-яке особисте листування з використанням корпоративних серверів. Також доречно буде прописувати в договорах з контрагентом окремі розділи, в яких зазначатиметься спосіб комунікації із зазначенням відповідальних осіб та їхніх електронних адрес. І звичайно рекомендується активно впроваджувати електронний цифровий підпис. Все це дасть змогу позбутися проблем в судовому процесі і збільшить шанси на позитивне вирішення справи в суді.

Статтю підготував помічник юриста практики Корпоративного права

OLSTEN PARTNERS LAW COMPANY

Король Владислав

 


Поставити питання