ua
+38 073 010 90 94
+38 067 384 57 54
01054 Київ, вул.Тургенєвська, буд.38,офіс 102-103

ЧИ ПОТРІБНО ВИПЛАЧУВАТИ ЗАРПЛАТУ ДИРЕКТОРУ НА ПІДПРИЄМСТВІ, ЯКЕ НЕ ЗДІЙСНЮЄ ДІЯЛЬНОСТІ?

30.03.2018

 

Іноді виникають ситуації, коли підприємство не здійснює господарської діяльності, і власники хочуть мінімізувати витрати, простіше кажучи «заморозити» його. Тим більше, що процедура повної ліквідації компанії є досить проблемною та може зайняти багато часу і ресурсів. Також, така необхідність може виникнути, коли підприємство нещодавно зареєстроване, та поки що не веде активної діяльності.  Отже, в цьому випадку підприємство юридично існує, а отже,  існує необхідність вести податковий та бухгалтерський облік, і звітувати перед контролюючими органами.  

Так, відповідно  до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»,   роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці.

 Останнім часом почастішали перевірки Держпраці саме з питання нарахування заробітної плати. Перевіряючим фіксується факт того,  що підприємство  не веде табелі обліку робочого часу, не нараховує та не виплачує  директору заробітну плату, що свою чергу  є порушенням законодавства про працю. 

З цього випливає, що в компанії повинна працювати мінімум одна особа, яка відповідатиме за ведення та подачу звітності. Такою особою може бути директор, який в тому числі, виконує функції бухгалтера. Але в цьому випадку директору необхідно нараховувати  та виплачувати заробітну плату, а отже сплачувати єдиний соціальний внесок, військовий збір та ПДФО.  До того ж  врахуємо, що розмір мінімальної заробітної плати поетапно збільшується,  розмір ЄСВ, який необхідно буде сплачувати становитиме не так вже й мало. З іншого боку, підприємство не здійснює господарської діяльності, не  має фінансових результатів, а отже і не має фінансових ресурсів нараховувати та виплачувати заробітну плату.

Державні органи мають чітку позицію, що незалежно від наявності або відсутності діяльності, підприємство зобов’язано  сплачувати зарплату директору. Ігнорувати даним фактом не варто, адже органи Держпраці в останній час активізували боротьбу з порушеннями в даній сфері. Так, за порушення порядку ведення звітності з ЄСВ, та несплати відповідних платежів до бюджету, передбачена суттєва відповідальність. На саме підприємство можуть бути накладені фінансові санкції. Директору ж підприємства може загрожувати адміністративна, або ж навіть кримінальна відповідальність.  А за так зване «неофіційне» працевлаштування, штрафи можуть сягати понад сто тисяч гривень! Таким чином, перед власниками постає вибір: або офіційно сплачувати податки з фактично недіючого підприємства («в мінус»), або ж наражати себе на можливе накладення серйозних штрафів.     

Ми спробували розібратися з цим нелегким питанням, та прийшли ось до яких висновків.

З такої непростої ситуації існує вихід, причому абсолютно законний. Так,  Господарський Кодекс України визначає, що управління підприємством здійснює безпосередньо власник, або призначений ним директор. Отже, законодавство надає право власнику «безпосередньо управляти підприємством» відповідно до установчих документів. В такому разі, доцільно буде призначити керівником підприємства (який і буде відповідальним за ведення бухгалтерського обліку) самого учасника (власника) підприємства. При цьому зробити це необхідно правильно. В установчих документах підприємства повинно бути зазначено про те, що на  період відсутності  господарської діяльності, обов'язки керівника виконує учасник, без трудового договору, та без нарахування заробітної плати. Для цього необхідно провести загальні збори учасників, на яких прийняти рішення про виконання учасником підприємства обов'язків директора, відповідно до установчих документів. Якщо ж установчі документи не містять вищезазначених положень, можна на загальних зборах одночасно внести необхідні зміни до статуту, та прийняти рішення про виконання учасником функцій керівника.

Дотримуючись такого порядку, підприємство може не нараховувати заробітну плату директора (власнику) та  буде звільнене від обов'язку виплачувати заробітну плату та сплачувати податки з такої зарплати.

Аналіз судової практики у спорах щодо скасування рішення Держпраці, яким визнається незаконним не нарахування заробітної плати  на непрацюючому підприємстві, говорить про те, що суди скасовують рішення по таким перевіркам та стають на бік підприємства, якщо дотримані вищенаведені рекомендації.

OLSTEN PARTNERS LAW COMPANY

Омельян Назарій


Поставити питання