ua
+38 073 010 90 94
+38 067 384 57 54
01054 Київ, вул.Тургенєвська, буд.38,офіс 102-103

11 ВАЖЛИВИХ ФАКТІВ ПРО ОФШОРНІ БАНКІВСЬКІ РАХУНКИ

 

Офшорний рахунок - це рахунок у банку, що розташований за межами країни, в якій Ви проживаєте. Зазвичай офшорні рахунки знаходяться в юрисдикції з дуже низькими податковими ставками, і вони забезпечують власнику рахунку певні юридичні та/або фінансові переваги, а саме:

  • високий рівень конфіденційності;
  • низький або нульовий рівень оподаткування.  Офшорні банки унікальні тим що при роботі з ними не сплачуються податки.  Це є перевагою для осіб (юридичних) які не платять податки на прибуток, або зовсім не платять ніяких податків, і осіб, які вважають що можуть незаконно приховувати свій чистий дохід (незаконно в тих країнах де сам факт продажу товару за заниженими цінами є ухиленням від  сплати податків). 
  • легкий доступ до управління рахунком.  Всі офшорні банки пропонують управління рахунком засобами інтернет доступу або телефонного банкінгу; 
  • захист від фінансової нестабільності резидентних банків, і політичного стану країни.  Це вигідно для жителів тих країн де існує ризик політичної нестабільності, і існує ризик, що активи можуть бути заморожені, заарештовані, або можуть зникнути як під час Аргентинського економічної кризи, або ж далеко не заглядаючи - Розпад СРСР, Банкрутство банку «Україна», банку «Надра».  Ухвалення Податкового кодексу в Україні в якому передбачається ввести податок в розмірі 5% на прибуток громадян з депозитних вкладів, так само привертає інтерес до офшорних банків.
  • офшорний рахунок і офшорний банківський бізнес є однією з небагатьох галузей, на ряду з туризмом, в яких острівні держави, віддалені географічно, можуть конкурувати з іншими країнами.  Тим самим залучити інвестиції в свою країну, що розвивається.

1. Що потрібно для відкриття рахунку?

  •  Закордонний паспорт бенефіціара і повіреного компанії;
  •  Паспорт громадянина певної країни; 
  •  Документи підтверджують підприємницьку діяльність в Україні: Свідоцтво про реєстрацію, довідка з органів управління статистики, 1 та 2 сторінки статуту.  Повний опис бізнесу зареєстрованої офшорної компанії і компанії яка веде бізнес в Україні.  

2. В якому банку краще відкривати рахунок для офшорної компанії?

З самого початку, зауважимо, що ідеальних рахунків не існує, так як і ідеальних банків.  Ось чому варто говорити скоріше про пошуки банку, в якому вам потрібно відкрити рахунок і який оптимально підходить для вашої діяльності.  Коли мова йде про відкриття рахунку для ведення компанією комерційних операцій, тобто, мається на увазі, що клієнт буде здійснювати частину операцій по рахунку, тому, в першу чергу, треба обирати той банк, де немає вимог щодо обмеження кількості платежів, як вхідних, так і вихідних.  При виборі банку також, слід звертати увагу на такі аспекти:

1) Де відбуватиметься процедура  відкриття рахунку?

2) Чи є вимоги, пов'язані з внесенням початкового депозиту і наявністю на рахунку будь-яких так званих «незнижувальних» залишків?

3) Чи працює цей банк з «м'якими» валютами, включаючи рублі?

4) Чи треба надавати будь-які рекомендації і взагалі наскільки складно виглядає сама процедура відкриття рахунку? 

3. Що краще - відкрити рахунок на компанію або особистий рахунок на своє ім'я?

Як відомо, банки не відкривають клієнтам особисті рахунки для ведення ними комерційної діяльності. Інтереси бізнесу і особисті фінансові інтереси клієнта повинні бути чітко розмежовані. При цьому Ви, зрозуміло, завжди зможете перевести розподілений компанією прибуток на свій особистий рахунок, правда, за умови, що саме ви є справжнім господарем даної компанії.

У самій техніці переказу грошових коштів, що знаходяться на розрахунковому рахунку юридичної особи, на особистий рахунок фізичної особи, немає ніяких складнощів.  Теоретично вони можуть виникнути, у банка-відправника або банка-одержувача, тільки якщо з’являться якісь підозри. Можуть бути поставлені питання, пов'язані з джерелом походження коштів (кредитні та фінансові установи в силу покладених на них обов'язків щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, просто зобов'язані в подібних випадках ставити такого роду питання). 

Рухи за рахунком фізичної особи не повинні мати ознак регулярної підприємницької діяльності, банки пильно відстежують подібні транзакції. Особові рахунки зазвичай відкриваються в банках Швейцарії, Австрії або в Люксембурзі. І це, як правило, рахунки накопичувального (інвестиційного) плану. «Перепусткою» в банк в таких ситуаціях служить наявність на рахунку, в якості незнижуваного залишку, певної суми, наприклад, від п'ятдесяти тисяч до півмільйона доларів (в залежності від вимог конкретного банку).  При цьому передбачається, що з часом ця сума буде рости.  Іноді корпоративний рахунок може виконувати функції особистого рахунку.  Наприклад, ви хочете придбати нерухомість і оформити її не на себе особисто, а на підконтрольну вам іноземну компанію.  Громадяни-резиденти РФ зобов'язані повідомляти податкові органи за місцем свого обліку про відкриття особистого рахунку або вкладу в іноземному банку протягом місяця після такого відкриття.  Порушення цієї вимоги тягне зобов'язання сплати адміністративного штрафу.  Відносно іноземних, в тому числі офшорних компаній, необхідність повідомлення податкових органів про відкриття рахунку в іноземному банку не передбачена. 

4. Чи є у банків вимоги, пов'язані з обігом коштів на рахунку?

Встановлення ряду вимог, яким повинен відповідати потенційний клієнт - звичайна практика іноземних банків.  При відкритті рахунків співробітники банків озвучують клієнтам окремі усні вимоги, які ніде при цьому в банківських документах не прописуються.  Це стосується, наприклад, домовленостей по сумі початкового депозиту, за розмірами середньомісячних залишків або, покладемо, річним обігом.  Як приклад розрахункового банку, який встановлює для клієнтів вимоги, пов'язані з щорічним оборотом коштів на рахунку, візьмемо відомий австрійський банк, що працює виключно з «великими» клієнтами.  Там цей показник зафіксований на рівні 10 000 000 доларів.  Правда, досягнення заявлених оборотів протягом першого року - не обов'язкова вимога банку, при відкритті рахунку цей момент обговорюється з кожним клієнтом окремо. При цьому клієнту з десятьма мільйонними оборотами можуть бути надані певні спеціальні умови - наприклад, зменшені тарифи на грошові перекази і так далі 

5. Чи є вимоги, пов'язані з внесенням початкового депозиту?

 Початковий депозит - це сума, яку вносять на відкритий рахунок з метою його активації.  У більшості ощадних банків сума початкового депозиту ідентична сумі незнижуваного залишку на рахунку.  В окремих випадках, швейцарські банки пропонують клієнтам якийсь свій порядок внесення зазначених сум.  Наприклад, умови банку UBS сформульовані так: «Наш ідеальний клієнт - це той, хто переводить на рахунок 300 000 доларів протягом перших двох місяців, і 1 000 000 доларів протягом перших двох років після відкриття рахунку».  Розрахункові банки встановлюють значно менші суми початкового депозиту - як правило, вони не перевищують суму в розмірі п'яти тисяч доларів або євро.  При цьому одні банки дозволяють згодом використовувати дану суму (наприклад, відомий датський банк), інші банки подібної можливості не надають (відділення великого англійського банку на Сейшельських островах).  

6. Чи є вимоги, пов'язані з наявністю незнижуваного залишку?

Банки, що пропонують відкриття рахунків для комерційних операцій, як правило, допускають анулювання рахунків, однак є й такі, які вимагають, щоб на рахунках компаній постійно перебувала сума певного розміру, залежно від вимог конкретного банку.  Якщо залишки на рахунку будуть менше певної суми, банки залишають за собою право стягувати додаткову комісію за ведення рахунку. І як крайній варіант - повідомлення клієнта про те, що рахунок може бути закритий.  Швейцарські банки встановлюють суму незнижуваного залишку в межах 300 000 - 1 000 000 доларів;  австрійські банки - в межах 100 000 - 500 000 євро. Банки, що спеціалізуються на розрахункових і розрахунково-позичкових послугах, частіше за все не декларують наявність будь-яких залишків за рахунком.  Так, вимога про незнижуваного залишку відсутня в банках прибалтійських країн і Кіпру, в багатьох банках Гонконгу. Як зворотній приклад, наведемо ліхтенштейнський банк, що відкриває розрахункові рахунки і при цьому вимагає наявність незнижуваного залишку.  Цікавий і такий факт: серед банків, які не встановлюють будь-які вимоги, пов'язані з мінімальними залишками на рахунку, зустрічаються і ощадні банки.  Наприклад, немає такої вимоги в якомусь швейцарському банку, однак там встановлена висока вартість обслуговування рахунку в розмірі 2 500 доларів на рік. 

7. У яких валютах можна відкрити рахунок?

Банки пропонують відкривати рахунки в різних валютах, в основному - в доларах і євро.  Але можливо відкриття рахунків і в фунтах стерлінгів або в швейцарських франках, а в деяких банках і в рублях. Технічно, це виглядає так: або відкривається один мультивалютний рахунок або кілька рахунків, для кожної валюти зі своїм окремим номером.  І, зрозуміло, завжди можна відправити в банк платіжне доручення на переказ коштів в іншій валюті, яка відрізняється від валюти самого рахунку.  В цьому випадку платіж буде здійснений за внутрішнім курсом конвертації, який існує в банку на день платежу.  

8. Хто може розпоряджатися рахунками компанії?

Рахунки компанії може відкривати, розпоряджатися ними і закривати, їх тільки особа, яка має на те повноваження.  Це, по-перше, директор компанії, а, по-друге, повірений компанії, тобто той, у кого є довіреність, з обов'язково прописаним, в ній, правом відкриття і закриття рахунків.  Зрозуміло, в банку зберігається вся інформація про цю особу, копії його паспортів, підписані ним банківські форми.  При будь-якій зміни керуючого рахунком клієнт зобов'язаний проінформувати про це банк і здійснити процедуру зміни керівника відповідно до порядку, передбаченому в цьому банку.  

 9. Як управляти банківським рахунком?

Існують кілька методів дистанційного керування рахунком.  Способи, традиційні для банків Швейцарії, Ліхтенштейну, Люксембургу, ми називаємо «особисто відомий»: банкір знайомиться з клієнтом під час своєї першої зустрічі з ним, потім отримує від нього інструкції по телефону.  При даному способі клієнт спочатку ідентифікується по кодовому слову, а згодом - по голосу або іншим, відомим банкіру особистим характеристикам.  Додатково багато банків пропонують інші способи ідентифікації: шифровки інструкцій, факси з використанням спеціальних кодових таблиць, інші кодуючі пристрої.  Деякі банки, зокрема, швейцарські, в таких випадках просять клієнта додатково зателефонувати в банк і підтвердити факт відправки факсового повідомлення.  Однак останнім часом абсолютна більшість клієнтів воліє управляти рахунками, використовуючи електронні засоби управління, коли за допомогою інтернет-банкінгу можна здійснювати міжнародні платежі в режимі on-line.  Клієнтам пропонується користуватися різними варіантами системи «Банк-клієнт».  Деякі банки пропонують клієнтам заходити на сайт банку, потім на свою особисту сторінку і здійснювати платежі. Інші банки пропонують придбати у них програмне забезпечення, яке клієнт самостійно встановлює в своєму комп'ютері, після чого управляє рахунком за допомогою цієї програми. Іноді банки пропонують клієнтам користуватися послугами електронної пошти, коли мова йде, наприклад, про відправку копій контрактів, що підтверджують зроблену транзакцію. 

10. Чи можливо відстежити стан рахунків компанії в режимі реального часу?

Так, тепер, у зв'язку з широким розповсюдженням інтернет-банкінгу можна в режимі реального часу отримувати інформацію про стан рахунку та рух по ньому коштів без будь-яких затримок.  У будь-який зручний для вас час можна не тільки побачити, скільки коштів залишилося на рахунку, а й «сформувати» і відправити платіж без допомоги факсу або дзвінка в банк.  Навіть найбільш консервативні в цьому питанні швейцарські банки пішли назустріч своїм клієнтам, надаючи їм доступ до системи інтернет-банкінгу, правда, з дещо обмеженими функціями.  Така система працює за принципом « view only», тобто клієнт може відстежувати стан рахунків, але не може вчиняти будь-які транзакції.

11. Як забезпечується конфіденційність при роботі з рахунком?

 Інформація, що повідомляється банку, підпадає під захист, передбачену нормативними актами про банківську таємницю.  Зокрема, банк зобов'язаний обмежити доступ до інформації з боку третіх осіб, а службовці банку несуть відповідальність за розголошення відомих їм даних.  І хоча банки приділяють достатньо багато уваги питанням безпеки, при роботі клієнта з рахунком, не можна виключати розкриття інформації внаслідок некомпетентності або недбалості співробітників банку.  Такі випадки не є нормою або звичайною практикою, однак від них ніхто не застрахований. Наприклад, потрібно отримати від клієнта документарне обґрунтування платежу, а власник рахунку з якихось причин не доступний - не відповідає ні на листи, ні на дзвінки.  Щоб цього уникнути, необхідно своєчасно сповіщати банк про зміну номера телефону, адреси в електронній пошті і так далі.  Не слід також вірити категоричним заявам банків про конфіденційність, оскільки в більшості країн для фінансових установ встановлена відповідальність «за не інформування».  Поряд з цим існує відповідальність за оповіщення клієнта про «доніс».  Якщо виникає підозра в незаконності дій клієнта, банк шляхом заповнення певного формуляра сповіщає компетентні органи про свої підозри.

Підготувала помічник юриста практики rосподарського права 

OLSTEN PARTNERS LAW COMPANY

Сушак Валерія


Поставити питання